forum.we.org.ua

Форум вебсайту "Україна-це ми!"

Неокласична економiчна теорiя

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Неокласична економiчна теорiя

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:37

Зміст:

Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
Маржиналізм
Австрійська школа і створення теорії граничної корисності
Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу
Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва
Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії
Математична школа
Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм
Фрайбурзька школа
Школа монетаризму
Школа економіки пропонування
Школа раціональних очікувань

Питання для вивчення
 Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
 Австрійська школа і створення теорії граничної корисності
 Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу
 Американська школа: теорія граничної продуктивності
 Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії
 Математична школа
 Фрайбурзька школа
 Школа монетаризму
 Школа економіки пропонування
 Школа раціональних очікувань

Література
1. Аникин А.В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. – М.:Политиздат.,1985. – С. 322 – 354.
2. Березин И.О. Очерки по истории экономической мысли. – М.:RISC, 1993. – С. 49 – 51, 78 – 88.
3. Всемирная история экономической мысли / Под ред. И.П. Фоминского – Т.3. – М.:Мысль,1987. – С. 110 – 169; 190 – 198, 31 – 44.
4. Из истории экономической мысли (Сборник) // Новое в жизни науки и техники. – Сер. “Экономика”, №7. – М.: Знание,1990. – С. 3 – 18.
5. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 238 – 265.
6. История экономических учений. – Ч.1: Учебное пособие / Под ред. В.А. Жамина, Е.Г. Василевского – М.: Издательство МГУ,1989. – С. 261 – 285.
7. Маршалл А. Принципы политической экономии. – М.: Прогресс, 1984.
8. Мешко І.М. Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. посібник. – К.: Вища школа,1994. – С. 60 – 80, 112 – 180.
9. Осадчая И.М. Консерватизм против реформизма. – М.: Мысль, 1984.
10. Соболь О.Н., Ермоленко А.П. Неоконсервативная революция; лозунги и реальность. – К.: Изд-во политической литературы Украины, 1990.
11. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних вчень: навч.посібник. – К.,2002.
12. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:Инфра-М, 2003. – С. 115 – 156.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:38

Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму

Історичні умови
1. Домінування ринків досконалої конкуренції та ринкових форм зв’язку між самостійними економічними суб’єктами.
2. Погіршення економічної ситуації на початку 70-х рр. ХХ ст. внаслідок надмірного втручання держави в ринкові процеси.
Особливості економічних поглядів
1. Iдеалiзацiя вiльноконкурентного ринкового механiзму. Визначення його виключної ролі у вирішенні всіх економічних проблем.
2. Деiдеологiзацiя економічної науки i пошук загальних, правильних для будь-якого суспільства законів i закономірностей.
3. Акцент на дослідженні проблематики пропонування i процесів на макрорівні економки.
4. Визнання предметом економічної науки проблем раціонального використання обмежених ресурсів у виробництві благ для задоволення людських потреб.
Застосування методів
– граничного аналізу;
– рівноважного підходу до аналізу економічних явищ;
– суб’єктивiзму;
– позитивізму;
– моделювання.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Маржиналізм

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:38

Маржиналізм

Піонерами у формуванні маржинальних ідей, які використовуються в аналізі поведінки споживача і математичного аналізу функціональних залежностей для вивчення рівноваги в господарській системі, є А. Курно і Г. Госсен.

Антуан Огюстен Курно
(1801 – 1877)
Основний твір – “Дослідження
математичних принципів у теорії багатства”
1. Формулює поняття економічної рівноваги, вводе у науковий обіг поняття функції попиту, еластичності попиту. А. Курно застосовує функції попиту та пропозиції для пояснення формування ціни за ринкових умов, її еволюції, починаючи з чистої конкуренції до монополії. На його думку, економічні системи необхідно розглядати як замкнуті системи ринкових взаємозалежностей, що перебувають у рівновазі. Ціна розглядається при цьому як грошове вираження стану рівноваги попиту та пропозиції.
2. Аналізує економіку на мікрорівні, тобто поведінку окремої фірми. Вважає, що ціни диктують покупці, а продавці визначають обсяги виробництва продукції залежно від рівня попиту та ціни на товар.

Герман Госсен
(1810 – 1858)
Основний твір – “Розвиток законів суспільного життя і правил людської діяльності, що з них випливають” (1854)
Виводе два економічні закони:
1. Зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення потреб споживання вона дорівнюватиме нулю
2. Оптимальна структура попиту досягається за умов однакових граничних корисностей усіх благ, що споживаються. Інакше кажучи, якщо запасів благ недостатньо для повного задоволення людини, то сукупне найбільше задоволення від них досягається тоді, коли приріст насолоди від кожного блага стає однаковим.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Австрійська школа і створення теорії граничної корисності

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:38

Австрійська школа і створення теорії граничної корисності

Австрійська школа виникає в 70-х рр. XIX ст. i отримує назву – “маржиналiзм” (від англ. “marginal” – граничний). Основні положення маржиналiзму настільки відрізняються від уявлень класицизму, що ця теорія була визнана переворотом в науці, який отримав надалі назву “маржиналiстської революцiї”. Австрійська школа сформувала кардиналiстський варіант теорії граничної корисності, основними ідеями якої є:
Теорія цінності
Цінність товару формується суб’єктивним відношенням до нього людини i визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка задовольняє найменш нагальну людську потребу.
Теорія граничної корисності
Гранична корисність має тенденцію до зниження по мiрi того, як потреба у даному товарі насичується.
Теорія ціни
Ціна блага формується у результаті конкуренції виробника i споживача як рівнодійна їхніх суб’єктивних оцінок корисності.
Теорія альтернативних витрат
Витрати виробництва продукту залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати заради виробництва.
Теорія заробітної плати
Оплата праці представляє собою дисконтовану цінність виробленого продукту, або, іншими словами, заробітна плата – це цінність майбутнього граничного продукту, помножена на кількість цього продукту та дисконтова на стосовно даного моменту.

Австрійську школу започаткували професори Віденського університету: К. Менгер, Ф. фон Вiзер, О. фон Бем – Баверк.

Карл Менгер
(1840 – 1921)
Основний твір – “Основи політичної економії” (1871)
1. Відповідно до теорії К Менгера, людина визнає важливість товару залежно від рівня його пропозиції. Не внутрішні властивості або можливості товару зумовлюють його вартість, а взаємозв‘язок між життєвими потребами людини та можливими пропозиціями товару, який забеспечує ці життєві потреби.
2. Виводе схему, що відображає криву спадання потреби людини в різних предметах залежно від їхнього значення для добробуту особистості – від найнеобхіднішої до найменш корисної.
3. Наголошує на важливості елементу часу. При аналізі попиту на товари обов’язково постає проблема з визначенням часу використання товару – споживається він негайно чи буде використовуватися у майбутньому. Тому повна система класифікації товарів за рангами ґрунтується тільки на елементі часу.

Фрідріх фон Вiзер
(1851 - 1926)
Основні твори – “Витоки i основні закони господарської цінності” (1884), „Закон влади” (1926)

1. Цінність продуктів визначає як цінність витрат виробництва, а цінність останніх – граничною корисністю граничного споживчого блага. На думку Ф. фон Візера, витрати – це корисність, що приносять у жертву.
2. Виводе закон (закон Візера), згідно з яким вартість витрат виробництва є похідною від вартості продукту.
3. З позиції рідкості трактує природу власності. Виникнення і суть приватної власності породжується рідкістю та обмеженням кількості предметів споживання.

Ойген фон Бем - Баверк
(1851 – 1919)
Основні твори – “Основи теорії цінності господарських благ” (1886), „Капітал та прибуток” (1889)

1. Розрізняє два види корисності: просту і кваліфіковану. Проста розглядається як корисність взагалі, що притаманна матеріальним благам, які є у достатній кількості (корисність одиниці блага до уваги не береться). Кваліфікованою корисністю наділяються блага, запас яких обмежений і зменшення його хоча б на одиницю негайно позначається на добробуті індивіда.
2. Праця – це „благо майбутнього”, бо вона створює продукт тільки через певний час, тоді робітник стає власником „майбутнього часу”. Підприємець, наймаючи виробника, дає йому „теперішнє благ” у вигляді заробітної плати. Таким чином, вони обмінюються цими благами. з часом праця створює якісь певні блага, і ці блага через більш низьку оцінку майбутніх благ порівняно з теперішніми, за вартістю колись перевищуватимуть заробітну плату. Це перевищення і становитиме прибуток підприємця.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:39

Кембриджська школа та започаткування
економічного аналізу

Теорія кембриджської школи стала систематизацією та узагальненням ідей пізньої класики, австрійської школи та започатковує неокласичний напрямок сучасної економічної думки. Кембриджська школа вперше в історії економічної думки почала використовувати для дослідження процесів в економіці графіки та математичні залежності.

Альфред Маршалл
(1842 – 1924)
Професор Кембриджського університету
Основний твір – “Принципи економіки” (1890)

Ціноутворення
Пропонує компромісний варіант визначення ціни – витратами виробництва i граничною корисністю. Ціна, яку згоден заплатити споживач, визначається граничною корисністю. Ціна, яку призначає виробник, залежить від витрат виробництва. Поєднує ці дві ціни: ціна рівноваги, під якою розуміється максимальна ціна споживача i одночасно мінімальна ціна виробника.
“Принцип витрат i принцип кінцевої корисності, без сумніву, є складовими частинами одного загального закону попиту i пропонування; кожний з них можна порівняти з одним з лез ножиць”.
Еластичність попиту
Досліджує різні групи товарів i вiдзначає рiзну реакцiю споживачiв у вiдповiдь на змiну цiни. Це i є цiнова еластичнiсть попиту за А. Маршаллом.
Вводить у науковий обiг термiни:
Квазiрента – прибуток, який одержується за рахунок використання особливого або унiкального неприродного (штучного) блага.
Рента споживача – прибуток, який одержує споживач внаслiдок того, що купує товари за ринковою цiною, а не за цiнами попиту.
Закони вiддачi факторів виробництва
Розглядає механiзм динамiки витрат виробництва залежно вiд змiн масштабiв випуску продукцiї i виводить закони:
 постiйної вiддачi;
 зростаючої вiддачi;
 спадаючої вiддачi.
Короткий i довгий перiоди в економiцi
Вводить поняття короткого i довгого перiоду при врахуваннi часових впливiв на господарську дiяльнiсть.
Кiлькiсна теорiя грошей
Висунув один з варiантiв кiлькiсної теорiї грошей:

M = k * p * y,
де M – грошова маса;
p – загальний рiвень цiн;
y – обсяг ВНП;
k – коефіцієнт, що відображає частку готівкових грошей на руках споживачів, які не вкладено в цінні папери i не витрачено на споживання.

Артур Пігу
(1877 – 1959)
Англійський економіст, учень А. Маршала
Основний твір – “Економічна теорія добробуту” (1924)

1. Розглядає концепцію соціального добробуту окремих індивідів. Основою теорії є економічний добробут, що трактується як кількість задоволення, котре можна виразити у грошовій формі.
2. Розвиває теорію. „найбільшого блага для найбільшої кількості людей”. На думку А. Пігу, найвищого рівня добробуту можна досягти більш рівномірним розподілом доходів, але це може негативно вплинути на нагромадження капіталу.
3. Пропонує ідею перерозподілу доходів через активну податкову політику держави. Пропонує ввести прогресивну шкалу оподаткування.
4. Приділяє значну увагу проблемі зайнятості населення. Якщо номінальна заробітна плата зменшується повільніше, ніж падають ціни, то зростає реальна заробітна плата. Це приведе до збільшення сукупного попиту та випуску продукції. Тобто зменшиться безробіття.

Ральф Джордж Хоутрі
(1879 –1975)
Англійський економіст
Основні твори – “Добра і погана торгівля” (1913), „Капітал і зайнятість” (1937)

1. Вважає, що ідеальною є така економічна система, яка використовує здатність людини до колективної діяльності.
2. Поділяє споживчі блага на дві групи: захисні і ті, що просто дають задоволення. Захисні блага призначені для компенсації психологічних і творчих витрат, зв‘язаних із працею.
3. Розмежовує фактори виробництва та отримані на них доходи. Дохід на капітал включає премію за ризик, а процент – це винагорода за користування капіталом.
4. Виводе теорію, яка зв‘язує споживчі доходи та витрати з економічним циклом.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:39

Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва

Американська школа розповсюджує принцип маржинального аналiзу на фактори виробництва i створює теорiю граничної продуктивностi факторiв.

Джон Бейтс Кларк
(1847 – 1938)
Професор економіки
Основні твори: “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1899)

Фактори виробництва i гранична продуктивнiсть
Вартiсть товару створюється за допомогою чотирьох факторiв:
 капiталу в грошах;
 капiтальних благ (засобiв виробництва i землi);
 пiдприємництва;
 працi робiтникiв.
Участь кожного фактора у створенні вартостi визначається його граничною продуктивнiстю: величиною граничного продукту, пiд яким розумiється прирiст продукцiї, одержаний в результатi збiльшення використання даного фактора на одну одиницю при незмінній величині застосування всіх інших факторів.
Закон зниження граничної продуктивності
При незмінному рiвнi знань i технiки послiдовне зростання одного з виробничих факторiв на одиницю i незмiнностi iнших веде до зниження приросту продукцiї.
Доходи
Кожному фактору приписується певна частка виробленого за його допомогою продукту. Ця частка залежить вiд граничної продуктивностi фактора i становить його доход.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:40

Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії

Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені. Вони узагальнили ряд ідей та позицій інших економічних шкіл, які мали спільні риси.

Кнут Вікссель
(1851 – 1926)
Засновник шведської школи
Основні твори – „Цінність, капітал і рента” (1893), „Проценти на капітал і ціна товарів” (1898)

1. Вважає, що вартість – не постійна та не об‘єктивна величина, головним фактором якої є гранична корисність. На думку К. Віксселя, за умов досконалої конкуренції і ринкової рівноваги ціни товарів мають бути пропорційними граничним корисностям цих товарів. Але у реальному життя, де панують монополії, ця пропорція порушується.
2. Виводе теорію „кумулятивного процесу” (тенденції до прискорення якогось процесу). Причиною кумулятивної зміни цін є не збігання грошової та природної відсоткових ставок. Грошова ставка відповідає ставці на ринку позичкового капіталу, а природна – показує дохідність капіталу, котрий реально функціонує у економіці. Порушення рівноваги між цими ставками спричиняє зміну рівня цін.
3. Вводить новий термін – „очікування учасників господарського процесу”.

Густав Кассель
(1866 – 1945)
Економіст
Основний твір – “Природа і необхідність процента” (1903)

1. Розглядає економічні коливання та кризи як процеси, зумовлені явищами економічної історії. Вони породжуються не структурними особливостями сучасної економіки, а змінами у техніці.
2. Серед факторів, що визначають динаміку торговельно-промислового циклу виділяє норму процента. Висока норма процента зменшує вартість основного капіталу, а якщо вона тривається на такому рівні довго, то призводить до скорочення його виробництва.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Математична школа

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:40

Математична школа

Економiсти-математики будують свої теоретичні моделі на основі синтезу уявлень про граничну корисність, граничну продуктивність i теорію попиту i пропонування. В ролі інструмента економічних досліджень використовується апарат математики i здійснюється перша спроба опису ринку конкуруючих товаровиробників як замкненої системи кількісних взаємозалежностей. Математичною школою створюється теорія загальної рівноваги i ординалiстський варіант теорії граничної корисності.

Вільям Стенлі Джевонс
(1835-1882)
Англійський економіст
Основні твори: ”Теорія політичної економії” (1871), “Принципи науки” (1874)

Предмет політичної економії
Предмет політичної економії – пошук шляхів максимiзацiї корисності. “Насолода i страждання суть, без сумніву, дві кінцеві основи економічного розрахунку... збільшити в максимальному ступені насолоду – така проблема політичної економії”.
Гранична корисність
Не підлягає кількісному виміру, а лише проявляється у ринкових цінах споживчих товарів, послуг i факторів виробництва.
Закон байдужості
“На одному i тому ж вільному ринку в один i той же момент не може існувати дві різні ціни на один i той же вид продукції”.
Рівновага споживача в обмiнi:
MUx / MUy = Px / Py,
де MUx , MUy – граничні корисності благ х i у;
Px , Py – ціни благ х i у.
Загальна економічна рівновага
Загальна рівновага виражається рядом співвідношень, які пов’язують пропорції обміну, цін, граничної корисності i продуктивності. Умова рівноваги:
Qx / Qy = Wx / Wy = MUx / MUy = Cx / Cy = Pzx / Pzy,
де Q – кількість товару;
W – цінність одиниці товару;
C – витрати на виробництво одиниці товару;
Pz – продуктивність праці у виробництві одиниці товару;
x, y – товари.
“Кількості обмінюваних товарів прямо пропорційні продуктивності витраченої праці i обернено пропорційні цінностям цих товарів i питомим витратам виробництва так само, як і їхнім граничним корисностям”.

Френсiс Ісідро Еджворт
(1845 – 1926)
Професор економіки Оксфордського університету
Основний твір – “Математична психіка” (1881)
Умова рівноваги виробника
Зростання обсягів виробництва вигідно продовжувати до тих пір, доки гранична виручка не вирівняється з граничними витратами:
MR = MC,
де MR – гранична виручка;
MC – граничні витрати.
Гранична норма заміщення (субституції)
Вводить термін граничної норми заміщення благ одне одним (MRS) i доводить, що MRS одного блага іншим дорівнює відношенню граничних корисностей даних благ:
MRSxy = MUx / MUy
Рівновага в обміні
При розгляді проблеми встановлення рівноваги на товарних ринках довів, що всі учасники обміну не сприймають ринкову ціну як дану, а здійснюють ряд заходів, намагаючись одержати максимальну вигоду від існування різних цін на одному i тому ж ринку. I чим більше суб’єктів діє в межах ринку, тим ймовірніше, що ціна встановиться на єдиному рівні, який виражає єдину ринкову цінність даного блага. Ця закономірність отримала назву “Теореми еквівалентності Еджворта”, в процесі доведення якої було висунуто поняття “контрактної кривої” i “кривої байдужості”.
Леон Вальрас
(1834 – 1910)
Професор економіки Лозаннського університету
Основний твір – “Елементи чистої політичної економії” (1874)

Математична модель загальної ринкової рівноваги
Передумови моделі:
 вільна конкуренція;
 вiльна, досконала iнформацiя;
 миттєве пристосування цiн до змiн в ринковому середовищi;
 жорстка технологiя i технiчний зв’язок мiж витратами факторiв i випуском продукцiї.
Всі економічні суб’єкти поділяються на дві групи:
 власники виробничих послуг – продають фактори виробництва i купують споживчі товари;
 підприємці – продають товари i купують фактори виробництва.
Таким чином, в економіці існує тісний взаємозв’язок товарного ринку i ринку ресурсів, рівновага на яких – “це стан, за яким ефективне пропонування i ефективний попит на виробничі ресурси урівноважується на ринку послуг, ефективний попит i ефективне пропонування урівноважується на ринку продуктів i, нарешті, ціна продажу продуктів урівноважується з витратами виробництва, вираженими у виробничих послугах”.
Вiльфредо Парето
(1848 - 1923)
Професор економіки Лозаннського університету
Основні твори – “Курс політичної економії” (1898), “Вчення політекономії” (1906)

Порядкова гранична корисність
Вважаєє, що гранична корисність не пiдляга є кількісному виміру. Споживач може лише визначити, чи приносить йому дана комбінація благ меншу, більшу або таку ж величину корисності у порівнянні з іншою комбiнацiєю цих благ. Однакові за порядком набори описує крива байдужості.
Загальна економічна рівновага
Виводить п’ять умов, які характеризують стан загальної економічної рівноваги:
 урівноважень за цинами граничні корисності рівні для всіх суб’єктiв;
 для будь-якого суб’єкта сума доходів дорiвнює сумі витрат;
 кiлькicть товарiв до встановлення рівноваги i після неї однакова;
 ціни товарів дорівнюють витратам виробництва;
 запас виробничих благ є величина дана i використовується повністю.
Критерій стійкої рівноваги (оптимум Парето)
“Рівновага буде стійкою, коли неможливо покращити становище будь-кого з учасників обміну без того, щоб не погіршити становище хоча б одного з інших”.

Євген Євгенович Луцький
(1880 – 1948)
Економіст – статистик, професор Київського комерційного інституту, науковий співробітник Кон’юнктурного інституту в Москві
Основний твір – “До теорії збалансованого бюджету споживача”

Теорія корисності
Увів в економічний аналіз власну концепцію граничної корисності. На його думку, корисність будь-якого сполучення благ є величиною, що має властивість приймати тим більше значення, чим більшою мірою дане сполучення є переважаючим для індивіда. Під переважаючою комбінацією благ розумів таку, коли споживач переходить від набору блага А до набору блага В. Якщо такий перехід не здійснюється, то набори А і В мають однакову корисність.
Рівновага споживача
Доводить, що стан рівноваги бюджету індивіда має місце тоді, коли корисність бюджету споживача має однакову або найбільшу величину серед усіх наближених до нього станів. Проаналізував умови стійкості рівноваги бюджету споживача.
Теорія компенсованої зміни ціни
Дослідив ситуацію, коли збільшення ціни товару відбувається разом із збільшенням доходу і назвав її “компенсованою зміною ціни”. Вивів формули встановлення кількісної залежності попиту на одне благо від ціни іншого, що в подальшому було названо Дж. Хіксом ефектом заміни та доходу.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:41

Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм

У 30-i рр. ХХ ст. в економічній науці на основі ідей неокласики, молодої iсторичної школи i лiберальних ідей класичної полiтекономiї народжується неолiбералiзм. В основi неолiберальних концепцiй лежать такі принципи :
1. Предметом дослiдження здебiльшого виступають не кiлькiснi, а якiснi, iнституцiональнi проблеми.
2. Застосовується макроекономічний підхід до аналізу економiчної дiйсностi.
3. Проголошується ідея iндивiдуальної свободи на основi приватної власностi i активний вплив державного регулювання на iнституцiональнi основи прибутку i конкуренцiї.

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

Фрайбурзька школа

Повідомлення pirate » 18 січня 2016, 18:41

Фрайбурзька школа

Вальтер Ойкен
(1891 – 1950)
Нiмецький економiст, викладач Фрайбурзького унiверситету
Основні твори: “Основи національної економіки” (1947), “Основні принципи економічної політики” (1959)

1. Вважає, що економiчна система повинна мати “господарський порядок”, пiд яким розумiє:
а) свободу конкуренцiї, яка забезпечує ефективнiсть ринкової системи;
б) вiльнi цiни як регулюючий iнструмент в умовах конкуренцiї – сигнал рiвня обмеженостi ресурсiв i важіль їхнього перерозподiлу мiж галузями виробництва;
в) “державнi проблеми” – стабiльнicть грошей, вiльний доступ до ринкiв, гарантiя приватної власностi, сталiсть i послiдовнicть економiчної полiтики.
2. Серед усiх господарських систем видiляє два чисті типи:
а) “централiзовано-кероване господарство”:
 індивiдуальне (рабовласницька латифундія, феодальний маєток);
 централiзовано-адмiнiстративне (плановий соцiалiзм, командна економiка нацизму);
б) “господарство обмiну” (ринкове).
У реальному життi iдеальнi типи економiчних систем не iснують. Той або iнший порядок у конкретнiй країнi i в конкретний час являє собою певне поєднання чистих типiв господарства. Найбiльш привабливим з економiчної точки зору є ринковий тип, i тому держава повинна створювати умови для його функцiонування.
Iдеї неолiбералiзму щодо створення соцiального ринкового господарства були втiленi на практицi нiмецьким вченим i державним дiячем Людвiгом Ерхардом (1897 – 1977). На думку цього економіста, сучасний лібералізм не може не допускати помітної ролі держави в економічних процесах. По-перше, необхідне обмеження діяльності монополій. По-друге, “бездержавна” ринкова економіка породжує надмірний розрив у доходах, непевність становища деяких соціальних груп, що веде до політичної та соціальної нестабільності. Тому держава повинна запроваджувати частковий перерозподіл доходів на користь малозабезпечених та фінансувати ряд соціальних програм. У виняткових умовах держава може регулювати ціни на важливі товари та послуги. Цю концепцію Ерхард практично використував для повоєнної відбудови Німеччини.


Повернутись до “Історія економічних вчень, економічна історія”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: 1 і 0 гість