forum.we.org.ua

Форум вебсайту "Україна-це ми!"

СТРУКТУРА І ГРАФОАНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Аватар користувача
pirate
Адміністрація
Повідомлень: 132
З нами з: 16 липня 2014, 13:30

СТРУКТУРА І ГРАФОАНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Повідомлення pirate » 09 листопада 2015, 14:59

План:
2.1. Структура потенціалу підприємства.
2.2. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.
2.3. Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства

2.1. Структура потенціалу підприємства.
При формуванні та використанні потенціалу підприємства проводиться його декомпозиція на компоненти, встановлюються їх функції і зв'язки, тобто здійснюється структуризація.
Оптимальна структура потенціалу повинна мати мінімальну кількість компонентів, але, разом з тим, вони повною мірою повинні виконувати задані функції. Існує кілька можливих підходів до структуризації потенціалу підприємства:
1. Блочно-модульна структуризація.
2. Функціональна структуризація.
Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, які охоплюють всі стратегічні компоненти підприємства, що дозволяють досягти поставлені цілі, та найбільш повно характеризують внутрішній стан підприємства - ресурсів, системи управління та діяльності персоналу (рис. 2.1).
Відповідно до ресурсної концепції, потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати.
2.2.png
2.2.png (8.44 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2.1. Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства

Найбільше поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів:
-технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали і т. ін.);
-технологічні ресурси (технології, наявність конкуренто¬спроможних ідей, наукові розробки й ін.);
-кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхнє прагнення до знань і удосконалювання, інтелектуальний капітал);
-просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території підприємства, розташування об'єктів нерухомості, комунікацій, можливість розширення й ін.);
-інформаційні ресурси (кількість і якість інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище, каналів її поширення, можливості розширення та підвищення вірогідності інформаційної бази і т. ін.);
-ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і ін.);
-фінансові ресурси (наявність і достатність власного та позикового капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і т. ін.).
Блок ресурсів підприємства повинен включати наступні складові (рис. 2.2).
2.2.png
2.2.png (8.44 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2.2. Ресурсні складові потенціалу підприємства

Кожний із зазначених видів ресурсів становить сукупність можливостей досягнення цілей підприємством. Це означає, що маючи у своєму розпорядженні ті чи інші засоби виробництва, кадри, виробничі приміщення з певними характеристиками, спорудження та інші ресурси, підприємство тією чи іншою мірою здатне задовольняти потреби та запити потенційних покупців.
Крім ресурсної складової в сучасній економічній теорії виділяють блок системи управління. В управлінському блоці формулюється місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми:
1)планування - націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху.
2) реалізації - має завданнями створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху.
3)контролю - виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень (чи дотримуються плани, чи досягається адекватна конкурентна позиція, чи забезпечує ця позиція задовільні результати) і постійного контролю за вірогідністю планових передумов.
Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація - це насамперед люди. Даний блок містить три складові:
1) аналітична діяльність персоналу;
2) виробнича діяльність персоналу;
3) комунікаційна діяльність персоналу.
Залежно від специфіки підприємства в його внутрішній структурі виділяють наступні функціональні області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність яких обумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства. У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал, який умовно можна структурувати на об'єктний і суб'єктний.
До об'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:
-виробничий потенціал;
-інноваційний потенціал (характеризує можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій);
-фінансовий потенціал;
-потенціал відтворення (характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції підприємства);
-інформаційний потенціал (характеризує можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною вхідною, вихідною, нормативно-довідковою, оперативною інформацією для прийняття рішень у процесі господарської діяльності під¬приємства та досягнення цілей його розвитку);
-інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів).
До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:
-науково-технічний потенціал (характеризує здатність працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення виробничих і техно¬логічних процесів, диференціацію видів продукції);
-маркетинговий потенціал;
-потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);
-кадровий потенціал (сукупність здібностей і мож¬ливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);
-управлінський потенціал (сукупність здібностей ї можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності).
2.2. Графоаналітична модель потенціалу підприємства

У 1998 році в наукових працях І. М. Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприєм¬ницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішен¬ня щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховува¬ти за обґрунтування управлінських рішень.
У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діа¬гностики можливостей підпри¬ємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику йо¬го потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферич¬ною формою для оцінки потен¬ціалу підприємства.
Тому пропонуємо з метою потенціалу підприємства модель до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибо¬ру кількості напрямків діагностики потенційних можливостей підприємства (рис. 2.3).
2.png
2.png (6.55 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2.3. Графоаналітична модель аналізу спростити графічну

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, прихо¬димо до висновку, що діагностику потенціалу підприємства до¬цільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональ-ними блоками (рис. 2.4).
2.4.png
2.4.png (4.95 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2..4.. Розподіл діяльності підприємства за функціональними блоками для оцінювання його потенціалу

За першим блоком — «Виробництво, розподіл та збут продук¬ції» — необхідно проаналізувати:
1. Обсяг, структуру та темпи виробництва.
2. Фонди виробництва.
3. Наявний парк обладнання і рівень його використання.
4. Місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури.
5. Екологію виробництва.
6. Стан продажу.
За другим блоком — «Організаційна структура та менеджмент» — розглядається:
1. Організація і система управління.
2. Кількісний і якісний склад робітників.
3. Рівень менеджменту.
4. Фірмова культура.
Наступний, третій блок — «Маркетинг» — передбачає дослі¬дження:
1. Ринку, товару та каналів збуту.
2. Нововведень.
3. Комунікаційних зв'язків, інформації та реклами.
4. Маркетингових планів і програм.
І останній, четвертий блок — «Фінанси» — потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рен¬табельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.
Перелік показників повинен задовольняти такі вимоги: якнай¬повніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінан¬сової та інших видів діяльності підприємства; простота збирання показників; брак дублювання показників.
В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладаєть¬ся порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприєм¬ством або з реальним підприємством, що має найліпші результа¬ти на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єк¬тивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оці-нювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурент¬ній боротьбі.
Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кож¬ний самостійний товаровиробник намагається за всіма показни¬ками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.

2.3. Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто табли¬ці, де в рядках записані номери показників (i=1, 2, 3, ..., n), а в стовпцях— назви підприємств, потенціал яких аналізують (j=1,2,3, ...,т).
2. Для кожного показника знаходять його найліпше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.
3. Для кожного підприємства знаходять суму місць (Pj), отри¬маних у процесі ранжирування за формулою:
4. Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 2.5). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (к), які застосовані у роз¬глянутій системі показників, та чотири вектори (В), що ство¬рюють його.
2.5.png
2.5.png (5.02 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2.5. Квадрат потенціалу підприємства

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вк, де к= 1, 2, 3, 4), знаходимо за допомогою формули:
2.51.png
2.51.png (1.97 Кіб) Переглянуто 641 разів
(2.1)

5. Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.
Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховува¬ти при його використанні.
1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створю¬ють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке під¬приємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою ус¬піху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалан-сованості його елементів.
2. Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.
3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.
4. Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організа¬ційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.
5. Четвертий вектор — «Фінанси» — є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.
Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом (рис. 2.6).
2.6.png
2.6.png (12.71 Кіб) Переглянуто 641 разів

Рис. 2.6. Зв'язок форми та розміру квадрата потенціалу з життєвим циклом підприємства

З рис. 2.6 бачимо, що на першій стадії — «стадії розвитку» — перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії. На другій стадії — «стадії успіху» — розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середньо¬го на велике. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого
Вкладення
2.3.png
2.3.png (6.24 Кіб) Переглянуто 641 разів

Повернутись до “Економіка підприємства”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: 1 і 0 гість